Вірші та малюнки Марії Авраменко

Вірші та малюнки Марії Авраменко, написані нею під час лікування в онкогемотологічному відділенні НІР. Присвячує їх племіннику і всім малюкам

НЕЖОНАТИЙ ПIОН

Як у нашому садку,
У самому квiтнику
Цвiв пiончик гордуватий:
«Чом це я,i не жонатий?
Наречен уйду шукати,
Ну,
дiвчата, годi спати!»

Квiти враз причепурились,
Свiжою росою вмились.
От i мовила Куль-бабка:
«В мене модно жовта шапка!»
I Трояндочка тендiтна:
«Я росту пахуча,
квiтну!»
Лiлiя:»
Дивись, якi
В мене нiжнi пелюстки!»
Ще й Ромашка у кутку:
«Я найкраща в квiтнику!»
Красень наш нерозгубився,
Всiх дiвчат вiн роздивився,
I пiшов уздовж рядка:
«В мене думка ось яка:
Так Куль-бабо,ти красива,
Але скоро будеш сива!
Ти,Трояндо,геть блiда!
Надто Лiлiя руда!
А Ромашка,он схилилась,
Дрiбним листячком закрилась.
Засоромилась вона,
Нiби бачить бур’яна!»
Так наш парубок кривився
I квiтник уже скiнчився.
А за квiтником- ова!!!
Проживала Кропива!
Хлопця за стебло схопила
I до себе притулила.
Його колить,шелестить:
«Будем вдвох з тобою жить!
Хоч і кажуть
- я скаженна,
Буду твоя наречена!»
Той злякався,верещить:
«Квiточки!Допоможiть!»
Та колишнi нареченi,
Вже образами навченi,
Вiдвернулись в iнший бiк,
Нiби і не чують крик.

Пiон плакав і пручався.
Та насилу вiдiрвався.
Змучений добiг до хати,
Примостився у кутку:
«Краще буду нежонатий,
Маю думку ось яку!!!»

КИЦЯ

Захворiла наша киця,
Дуже мокрий в неї нic.
Менi сумно i неспиться,
В лiжко я її принiс.

Пацiєнтку дуже хвору
Доведеться лiкувать,
Змiряти температуру
I шкарпетки повдiвать!

Я гiрчичник їй постявлю,
Не доречнi тут слова,
Шарф на шию замотаю-
Буде киця,як нова!

Киця щось занервувала,
Може й хвора не була,
Менi руки покусала,
За канапу утекла.
Гiрко плачу:однозначно,
Отака вона невдячна!!!

МАЛЯТКО

Через скельце, крiзь вiконечко
Заглядає до нас сонечко!
Свiтлом свiтиться хатинка,
Бо з’явилась в нас дитинка:
Синi оченяточки
I рожевi п’яточки.
Пташки разом заспiвали,
Бо на нього вже чекали,
I бабусi,
й дiдусi,
Ой,
зрадiли,як усi!
Он смiється гордувато
Радiсний,
щасливий тато.
I в захватi тiточки
Вiд такої квiточки.
Хлопець не всмiхається,
Пильно придивляється,
Всi щебечуть:»
Усю-сю!»
«Мамо!
Де ти? Порятуй!
До такого ще не звик,
Ану геть,бо буде крик!
Що це ще за штучки?-
В мами нiжнi ручки!
Мене мама колихає,
Тiшить,
пестить i кохає!»
Мама у обiйми брала
I тихенько проспiвала:
«Ой,
на втiху нам усiм
Наша крихiтка
Вадим!»

ШОКОЛАДНЕ ЩАСТЯ

Не дивуйтесь,справа в тiм -
Вже дорослий наш Вадим.
Самостiйний хлопець став,
Вiн вже повзати почав.
Злiз з канапи на пiдлогу
I гайда собi в дорогу!
Навкруги усе цiкаве,
Кольорове і яскраве.
От попереду стiлець:
«Я досвiдчений боєць!»

На стiлець ураз зiбрався
I на стiл бiля стiльця,
Так зрадiв,
аж засмiявся:
«Знаю з чим коробка ця!

Там цукерки з шоколаду!»
Кришку вiн знiмає радо,
Сяють синi оченята,
Бо цукерок так багато!

До вподоби це йому:
«Я одну собi вiзьму!»
В ручку праву,в ручку лiву.
«Ой!
Такi смачнi- це диво!
Ще одну вiзьму за маму,
I за тата таку саму,
I за Бiлку – це щеня,
Воно теж менi рiдня!

Поки рiдних всiх згадаєшь,
То цукерок вже не маєшь!»
Личко все у шоколадi,
Радicний,
як на парадi!

У пiднесеному станi,
На столi,
не на диванi,
Мама так його застала,
На що зовсiм не чекала.

Вже хотiла насварити,
Посмiхнулась:»
Треба вмити!
Втiм нема його провини,
Мить казкова для дитини!»

НОВИНИ
17.10.2017 : Фотозвіт про ІХ Конференцію «Сучасні підходи до діагностики та лікування лімфопроліферативних захворювань»
12.10.2017 : Список членов экспертной группы МОЗ по онкологии
11.10.2017 : Государственные закупки лекарственных средств: будущее и настоящее
СТАТТІ
05.07.2017 : Необхідність ПЕТ обстежень в лікуванні пацієнтів.
23.05.2017 : Как помочь близкому человеку с онкологическим диагнозом
06.05.2017 : Психологическая помощь